Що робити, якщо дитина не хоче вчитися

Більшість батьків хоча б раз у житті стикалися з ситуацією, коли їх дитина не хоче робити домашнє завдання. Але на цьому проблеми не закінчуються - навчальна програма дається школяреві насилу, він не завжди розуміє нову тему, не запам'ятовує правила. Що ж робити в подібних ситуаціях?
 

На думку експертів основними причинами відмови від навчання є:

- Проблеми зі здоров'ям;

- Непридатний розпорядок дня (наприклад, важко вставати вранці);

- Хронічна втома, стрес;

- Сварки з однокласниками;

- Конфлікти з педагогом чи антипатія до педагога;

- Нецікаві предмети (нудьга);

- Лень. 

Для початку виключіть як причину проблеми зі здоров'ям. Гіповітаміноз, втома, перевтома або стрес можуть стати причиною неуспішності в школі. При гіповітамінозі необхідно дати організму відсутні вітаміни та мікроелементи. Заповнюйте їх недолік у вашої дитини правильним харчуванням. Більше овочів, фруктів в будь-якому вигляді. Попросіть дільничного педіатра призначити вашій дитині курс прийому вітамінів. Не варто займатися самолікуванням і купувати препарати на свій розсуд, оскільки така тактика може тільки нашкодити, як результат - гіпервітаміноз або більш серйозні проблеми. 

Важливий розпорядок дня. Засипати і прокидатися дитина повинна приблизно в один і той же час. Невеликі поблажки у вигляді зайвої годинки для гри - тільки у вихідні. По тому ж правилу має бути організовано харчування, відпочинок, навчання. Правильний розпорядок дня не тільки безпосередньо благотворно впливає на самопочуття, а й привчає дитину до дисципліни. 

Слідкуйте, щоб у дитини не було непотрібних йому навантажень. Як розумових, так і фізичних. Влаштовуйте йому розумний перерву для відпочинку між заняттями. Не звалювати на ще не сформувався чоловічка купу додаткових занять у різних секціях. Залиште тільки те, чим дитина дійсно хоче займатися. 

Інтернет. В ньому розміщується величезна кількість непотрібної, а часто і небезпечною для дитячої психіки інформації. Строго контролюйте «дружбу» дитини з комп'ютером. Слідкуйте, в які ігри діти грають, деякі можуть провокувати агресію. 

Стрес. Він теж може бути причиною погіршення успішності дитини. Важливо спочатку зрозуміти причину стресу, а потім робити висновки і вживати заходів. Розмова не повинен виглядати спланованим: заговорите з дитиною про школу між іншим, розкажіть йому про свої шкільні часи, опишіть однокласників і вчителів, нехай він порівняє ваш розповідь з ситуацією в його школі. 

Потрібно з усією серйозністю відреагувати на виниклу проблему, навіть якщо вам вона здається дуже примітивною. Ніколи не висміюйте і не применшує проблеми дітей, таким чином ви можете відбити у них бажання ділиться з вами. Дуже важливо дати зрозуміти своїй дитині, що ви готові допомогти йому в будь-якій ситуації. 

Сварки з однокласниками. Найбільш поширена реакція багатьох батьків - фізичне покарання за бійки. Але таке покарання не усуває самої причини конфлікту, дитина стає більш потайливі і обережним, щоб його не карали в майбутньому. 

Потрібно прийняти почуття дитини, дізнатися, чому він так вчинив. Потім вказати спосіб правильної поведінки, висловити особисту думку, без образ особистості. Потім потрібно висловити свої очікування, наприклад, що дитина зробить висновки і більше не буде вести себе подібним чином. Також потрібно разом подумати, як можна виправити ситуацію, наприклад, запропонувати альтернативу бійці, підказати, як вирішити суперечку словами. 

Конфлікти з педагогом. Багатьом батькам простіше ігнорувати почуття дитини, автоматично стаючи на захист репутації вчителя. Інші, навпаки, погоджуються з думкою дитини, дозволяючи йому безсторонньо відгукуватися про старших. Останнє допускати категорично не можна, оскільки вчитель має бути авторитетом для школяра, в зворотному випадку, дитина буде вважати, що все, про що розповідає вчитель - не важливо і не потрібно. 

Важливо розібратися, в чому саме полягає конфлікт між учителем і вашою дитиною. Найчастіше ці проблеми односторонні: школяр ображається на суворе, але справедливе зауваження чи погану оцінку. У такому випадку потрібно просто допомогти йому виконати справедлива вимога вчителя або допомогти з уроками. Якщо ж проблема з боку вчителя - він несправедливо занижує оцінки або лає, - вам потрібно поговорити безпосередньо з ним. Не потрібно намагатися стати на чийсь бік, важливо справедливо вирішити конфлікт. 

Лень. Абсолютно точно не треба боротися з лінню за допомогою ременя, позбавлення прогулянок і інших каральних заходів. Також не варто змушувати дитину, постійно нагадуючи йому про навчання. Інакше небажання вчитися може перерости в огиду до школи і праці взагалі, а також до вас особисто. 

Якщо вмовляння і ніякі інші стимули не діють, вам може допомогти матеріальна мотивація, адже дорослі теж працюють не безкоштовно. Ще краще, якщо ви навчите дитину саму створювати собі стимули і призначати винагороду - це йому допоможе в житті. 

Найпоширенішим методом роботи з ледачими учнями є спільне виконання домашніх завдань. Але треба розуміти, що допомагати з уроками можна лише в самий перший час, щоб навчити дітей прийомів організації праці. Надалі роль батьків зводиться до перевірки і допомоги в разі якихось труднощів. Якщо першокласник неорганізований, не в змозі собою керувати, ви можете сидіти поруч, займаючись якоюсь своєю роботою і наглядаючи за ним.Дорослий повинен розуміти, що його мета звести опіку до мінімуму. До кінця першого шкільного року всі діти повинні вміти готувати уроки самостійно. 

Ваше завдання - ненав'язливо контролювати дитину, підказуючи йому і направляючи в потрібне русло. При правильній організації навчального процесу школяр буде з радістю відвідувати школу, старанно виконувати домашні завдання і радувати вас добрими оцінками.

6 апреля 2014
Автор: glamur | Розділ: Діти |
Поділитись:
Комментарии (0)